Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

02 дошкільна санаторна група "Чомусики"

 

Група «Чомусики»

З дітьми працюють вихователі : Бондарчук Любов Павлівна та Гончарова Олена Віталіївна

Помічники вихователя:  Левченко Юлія Юріївна

Віртуальне знайомство з групою: https://www.facebook.com/ghjrjif/videos/256052516461040

Педагогічне кредо групи: 

«Виховувати серцем, через серце, для серця».

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Виховуйте  дитину такою, якою вона є. Часто батьки намагаються виховувати дітей, ґрунтуючись на своєму уявленні про них, а не на тому, які їхні діти насправді. Іноді дитина просто не схожа на батьків, і тоді їхні спроби стати на її місце і прийняти її точку зору перетворюються на постійну виснажливу боротьбу. 

Зрозумійте, що як тільки ви  приймете свою дитину такою, якою вона є, у вас розвинеться інший тип батьківської  любові – любові до справжньої, а не вигаданої дитини. Повне й дійсне прийняття своєї дитини – це найсильніший прояв любові до неї. Це основа багатьох виховних практик, а разом з тим і здатності виробити й передати дитині розумні очікування її хорошої поведінки.  Крім того, коли ви приймете вашу дитину такою, якою вона є, їй буде легше прийняти саму себе.

Дозволяйте  дитині відчути біль, прикрість і дискомфорт від закономірних наслідків власних рішень. Часто буває, що варто батькам усього на хвилину випустити маленьких дітей з поля зору, як вони одразу ж падають і травмуються. Це завдає болю не тільки їм, а й вам – батькам. При цьому ви розумієте, що просто не можете дати дітям повну безпеку й захистити їх від будь-якого негативу, і це розуміння примушує відчувати себе поганим батьком, матір'ю. Таке відчуття природне, але важливо знати, як з ним боротись. Мета всіх батьків – учитись на власному досвіді й розумно визначати, що можна проконтролювати, а що знаходиться за межами можливого контролю.

Намагатися захистити свою дитину від логічного переживання наслідків її дій – це не дуже добра ідея.  Насправді ми, люди, завжди вчимось методом спроб і помилок. Ми робимо спробу, зазнаємо невдачі або потрапляємо в неприємності й намагаємося знайти інший спосіб. Ми поводимось погано, отримуємо відповідну реакцію у вигляді гніву й відразу припиняємо так поводитись. Якщо ви збудуєте навколо дитини захисну огорожу й будете вирішувати проблеми замість неї, то як вона навчиться вести себе по-іншому наступного разу? Слід дозволяти дитині боротися із труднощами.

Обов'язок батьків полягає в тому, щоби підтримувати дітей у важкі хвилини, але не можна перекладати на себе тягар їхньої власної відповідальності. Це означає, що треба надати дитині можливість відчути деяке засмучення й розчарування від закономірних наслідків її дій. При цьому ви можете допомогти їй порадою, як інакше можна впоратися із проблемою наступного разу і навчити стратегії подолання труднощів. Кращий спосіб проявити турботу про свою дитину – це дати їй зрозуміти, що ви завжди готові прийти на допомогу, бо любите її.

Терпіть  осуд, докори та звинувачення третіх осіб. Якщо ваша дитина проявляє неконтрольовані емоціїгнівається, кричить і відмовляється слухати чи реагує на вас із роздратуванням і неприязню, вам, імовірно, «перемиють кісточки» друзі та сторонні люди. При цьому ви можете відчути себе нікчемною мамою чи жахливим татом, хоча розумієте, що робите все можливе, щоб якомога краще виховувати свою дитину. Реальність полягає в тому, що людям властиво засуджувати один одного. У такій ситуації цілком природно відчувати почуття розчарування у своїй дитині або сорому за неї й турбуватися про те, як на таку поведінку дитини відреагують інші люди.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  • Заохочуйте самостійність своєї дитини.
  • Якщо Ваша дитина потребує допомоги, створіть такі умови, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання проблемної ситуації.
  • Не давайте готових відповідей - Ваша допомога має обмежуватися натяками, навідними запитаннями.
  • Відзначайте досягнення дитини. Віддавайте перевагу похвалі, а не докорам.
  • Не доповнюйте схвалення вчинків або поведінки дитини критикою.
  • Не ставте перед дитиною завищені вимоги.
  • Не вимагайте від своєї дитини більше, ніж від себе.
  • Пам’ятайте, що для дитини позитивний приклад батьків значить більше за їхні повчання.
  • Створіть для дитини куточок, де буде її стіл, полички, іграшки, книжки, олівці фарби, альбоми та інші предмети, необхідні для її самостійної діяльності, гри.
  • Розповідайте дитині якнайбільше позитивного про самостійність, допитливість, а також про дитячий садок, школу.
  • Не проводьте розвивальних занять із дитиною пізно ввечері.  
  • Пам’ятайте, для продуктивної діяльності дитині необхідно спати 10-12 годин на добу, з урахуванням денного відпочинку протягом 1-1,5 год.